Фізкультурні розваги

У кожній віковій групі дошкільного закладу проводять фізкультурні розваги двічі-тричі на місяць. Їх пнні або на майданчику (залежно від пори року та погодних умов). Зміст фізкультурних розваг складають рухливі ігри, вправи та ігри спортивного характеру, вправи на фізкультурних тренажерах.

Планування фізкультурних розваг здійснює вихователь (інструктор з фізичної культури) відповідно до рухової підготовленості дітей, наявності фізкультурного інвентарю та обладнання. Головна мета педагога під час проведення фізкультурних розваг — створити у дітей радісний настрій, удосконалити їхні рухові вміння та навички у невимушеній ігровій обстановці, залучити до систематичного виконання фізичних вправ. Окрім того під час розваг діти поводяться більш вільно, ніж під час занять з фізичної культури, і ця розкутість дозволяє їм рухатися без зайвого напруження, виявляти творчість у руховій діяльності.

У молодшій та середній групах дошкільних закладів планують рухливі ігри або ігрові завдання, які викликають у дітей емоційне піднесення: хто точніше прокотить м’яч у ворітця, добіжить до кубика і покладе його в кошик. Значне місце тут посідають рухливі ігри сюжетного характеру, в яких бере участь уся група.

У старших групах дітям пропонують змагання на ліпше виконання фізичних вправ. Наприклад, виконати чітко лазіння по гімнастичній стінці або драбинці в різні способи, влучити м’ячем у ціль, якомога довше пострибати зі скакалкою тощо. До змісту розваг входять ігри-атракціони, а також змагання між командами в іграх спортивного характеру (футбол, баскетбол, хокей). Тривалість фізкультурних розваг залежить від віку дітей і складає 30-50 хвилин.


Орієнтовний план фізкультурної розваги на майданчику (для дітей 6-7років)

1. Гра «Заборонений рух» (повторити 4-5 разів).

2. Гра «Чия ланка швидше збереться?» (повторити 3-4 рази).

3. Атракціон «Хто більше збере кеглів із зав’язаними очима?» (тривалість 10-12 хв.)

4. Гра «М’яч капітанові» (повторити 3-4 рази).

5. Гра «Знайди та промовчи» (повторити 3 рази).

Фізкультурні розваги не потребують спеціальної підготовки. Їх в основному будують на раніше вивчених дітьми вправах та іграх. Однак це не виключає розучування нових рухливих ігор з нескладними правилами та сюжетом. У старших групах нові ігри естафетного характеру можна широко застосовувати під час розваг.

Вихователь бере активну участь у проведенні фізкультурних розваг. Він організовує гру, є суддею змагань, подає команди до початку та до закінчення гри; робить зауваження дітям, які порушують правила, підбиває підсумки розваг.


Гігієнічні вимоги до проведення ранкової гімнастики


Ранкова гімнастика — це обов’язкова форма занять фізичними вправами. Вона сприяє посиленню діяльності всіх органів і систем, підвищує фізіологічні процеси (обмін речовин, кровообіг, дихання, діяльність центральної нервової системи).

Ранкову гімнастику в дитячих закладах починають проводити регулярно з дітьми, що досягли трирічного віку. Систематичне заняття ранковою гімнастикою сприяє розвиткові правильної постави, тренує організм, активізує діяльність внутрішніх органів, готує організм до навантажень протягом дня. Тривалість її у молодшій групі (3-4 роки) — 4-5 хв.; у середній (4-5 років) — 5-6 хв.; у старшій (5-6 років) — 6-8 хв.

Основною вимогою до гімнастики в літній період є проведення її на свіжому повітрі — па майданчику для гри, а в зимовий період — у добре провітреній кімнаті при температурі повітря не більше 18 °С.

Для того, щоб заняття підвищували опірність до несприятливих кліматичних умов, одяг під час виконання вправ повинен бути легким. Варто одягати трусики та майку, спортивні тапочки.

Вправи повинні бути прості та доступні для виконання, доцільно включати стрибки, біг, ходьбу, різноманітні вправи для різних груп м’язів.

На початку заняття ввідна ходьба (до 1 хв) та короткочасний біг (15-20 с). Це сприяє організації колективу та підготовці до фізичного навантаження. Потім — шикування в шеренгу чи в коло для виконання гімнастичних вправ.

Першими, як правило, виконують вправи для м’язів плечового пояса і верхніх кінцівок, які сприяють розширенню грудної клітки, поглибленню дихання, формуванню правильної постави (потягування, піднімання рук врізнобіч, вгору, кругові рухи руками). Потім виконують вправи для нижніх кінцівок, м’язів тулуба та живота. У молодшій групі треба виконувати по одній вправі для різних груп м’язів, у старшій та підготовчій групах по 2-3 (присідання, нахил вперед та сторони, піднімання ніг). Більшість вправ, що входять до складу ранкової гімнастики для дітей старшої та підготовчої групи доцільніше проводити із вихідного положення лежачи. Це створює тверду опору, зумовлює правильність виконання вправ, допомагає формуванню правильної постави.

Повторюють вправи для дітей молодшої групи 4-6 разів, для старшої — 6-10 разів.

До комплексу доцільно ввести спеціальні вправи коригувального характеру. До групи вправ, що сприяють закріпленню правильної постави, входять такі, що укріплюють м’язи спини, плечового пояса, живота. З метою випрямлення хребта та вірного утримання голови необхідні вправи, під час яких дитина одночасно витягує вгору руки та підіймає голову («човник», «жабка», «крапелька»). Рекомендують також вправи для розвитку рухливості хребта (нахили та повороти в сторони). З метою зменшення лордозу необхідно виконувати вправи з прогинанням спини, для збереження правильної постави — вправи для укріплення м’язів живота і спини (нахили та випрямлення тулуба, згинання та розгинання ніг, піднімання прямих ніг в положенні лежачи на спині).

До комплексу вправ для ранкової гімнастики доцільно вводити вправи для зміцнення та правильного формування склепіння ступні: ходьба на носках та на зовнішньому боці ступні, по ребристій дошці, піднімання на носки, катання стопами м’ячів.

Закінчують ранкову гімнастику стрибками на місці чи бігом і короткою ходьбою. Мета цих вправ — привести організм до звичайного стану, стрибки повторюють 6—8разів (діти 4 років).

При виконанні вправ ранкової гімнастики необхідно використовувати додаткові предмети (м’ячі, обручі, прапорці), що сприяє підвищенню інтересу до вправ.

Пішохідні переходи

Прогулянки за межі дитячого садка на природу (пішохідні переходи) здійснюють у першу половину дня.

Пішохідні переходи являють велику цінність для зміцнення здоров’я дітей 4-7 років і формування рухових умінь та навичок бігу, ходьби, метання, підлізання, стрибків та інших рухів. Рухова діяльність у поєднану Зі свіжим повітрям, сонцем підвищує захисні реакції організму дітей, загартовує їх. Навколишня природа, різноманітні враження збагачують знання, виховують естетичні почуття дітей.

Під час проведення пішохідних переходів необхідно вчити дітей дотримуватися дисципліни та ознайомлювати їх з правилами дій пішоходів на вулиці.

Також потрібно вирішувати освітні завдання: ознайомлення з архітектурою будинків, породами дерев, поряд з якими проходять діти тощо. Тому метою пішохідних переходів є удосконалення рухових навичок та комплексний розвиток рухових якостей у природний умовах (парк, ліс, берег річки), навчання дітей орієнтуватися на місцевості.

У процесі проведення пішохідних переходів необхідно враховувати такі моменти:

· вибір маршруту, добір дрібного спортивного інвентарю і деякого устаткування;

· екіпірування дітей та вихователів;

· добір змісту ігор і розваг на місці зупинки.

Дозування переходів залежить від віку, складу та підготовленості дітей.

Його змінюють залежно від пори року, погоди, змісту переходу. Відстань як пішохідних, так і лижних переходів поступово збільшують протягом року від однієї вікової групи до іншої. Довжина шляху в один бік не повинна перевищувати для дітей 4-5 років — 1,5км, а для старших дошкільників – до 2 км. Після кожних 15хв. ходьби потрібно робити короткочасні (4-5-хв.) зупинки для відпочинку дітей.

Вихователь заздалегідь готується до проведення пішохідного переходу, розробляє його план та маршрут, передбачає проведення активного відпочинку (виконання основних рухів, ігор), готує необхідний інвентар (м’ячі, скакалки тощо). Вибір маршруту та швидкість пересування групи залежать під фізичної підготовленості дітей та їхніх інтересів: у гай, до річки, на галявину, в парк. Так, діти із задоволенням переступають через струмочки, канавки, підіймаються на великі горби, перестрибують через купину, пеньки, підлізають під гілки дерев, кидають палички, шишки, повзають по траві тощо. Важливо також визначити, у якому одязі та взятті дітям зручніше вирушати на цю прогулянку.

Під час пересування маршрутом діти можуть йти вільно, зграйкою, тому що ходьба у парах ускладнює свободу пересування та викликає негативні емоції. Шикування у пари виправдано тільки для переходу дороги, що по ній рухається транспорт, та в той час, коли група йде пішохідним тротуаром. Якщо хтось із дітей відстає, роблять паузи активного відпочинку, під час яких вихованці спостерігають різні явища природи або об’єкти довкілля, збирають плоди дерев і чагарників.

Будь-якої пори року потрібно цікаво та різноманітно використовувати рельєф місцевості та природні умови для виконання рухів. У лісі або парку дітям пропонують ходьбу та біг між деревами, переступання через гілки, пеньки, канавку; підлізання під низько опущені гілки дерев або чагарників; стрибки з пеньків, підстрибування з діставанням гілок дерев, кущів; метання шишок, каштанів у ціль (дерево, пеньок) або на дальність.

На лузі: ходьба та біг по траві з високим підніманням стегна; перестрибування через купинки або невисокі кущики; ходьба босоніж по траві тощо.

На березі водойми (річки, озера): ходьба та біг по піску, гальці; ходьба, ступаючи «слід у слід», метання каміння у воду, стрибки у довжину та висоту з місця на піску.

В усіх вікових групах під час пішохідних переходів доцільно проводити рухливі ігри та ігрові вправи. У старших групах виправдовує себе проведення ігор, які об’єднані єдиним сюжетом: «Мисливці», «Мандрівники», «Слідопити» та ін. На маршрутах грають в ігри: «Пошукаємо лисичку», «Знайдемо грибок», «Якого листя більше», «Відшукаймо зайця» тощо.

Узимку переходи для старших дошкільнят планують з використанням лиж та санок. Діти можуть іти пішки до місця, де є гірки, з яких вони кататимуться. Необхідним моментом в організації пішохідних переходів є дозування навантаження на організм дітей і правильна регламентація їхньої рухової діяльності з урахуванням стану здоров’я. Так, рухова активність ослаблених дітей на маршруті складає 10-15 %, здорових — 20-55 % загального рухового режиму.

Отже, регулярне проведення пішохідних переходів дозволяє значно підвищити руховий режим дошкільнят у цей день, покращити рухову підготовленість та дає дітям естетичне задоволення від спілкування з природою.